Одноразове добровільне декларування громадян або податкова амністія — це законна можливість уникнути відповідальності за набуття статків, з яких свого часу не сплачувалися податки.

Починаючи з 1 вересня 2021 року держава дозволила людям, які мають такі статки, сплатити з них податок за зниженою ставкою і легалізувати кошти, нерухомість, автомобілі чи інші активи, які було придбано з “сірих” джерел доходів. Наприклад, із зарплати у конвертах, доходів від надання послуг, з яких не сплачувалися податки (наприклад, ремонт, репетиторство та інші).

Податкова амністія для фізичних осіб, які мають бажання розкрити свої реальні доходи перед державою, діятиме до 1 березня 2023 року. Парламент прийняв відповідний закон 15 серпня 2022 року.

Уявімо, що особа захоче здійснити дорогу покупку, при здійсненні якої вона може зіштовхнутися з фінмоніторингом. Відтак виникне питання: чи за легальні доходи здійснюється така покупка, чи були у людини офіційні кошти на таке придбання? У такому разі подана одноразова декларація буде підтвердженням легальності фінансів, адже з цих активів буде сплачено податок.

До того ж за законом у декларації не потрібно зазначати інформацію про джерела одержання декларантом об’єктів декларування.

Важливим моментом є також те, що одноразові добровільні декларації, а також інформація, зазначена в них, не може бути використана в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, а також як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах.

Отже,

• якщо у вас є незадекларовані доходи, при цьому існує ризик, що їх можуть виявити під час податкової перевірки, тоді є сенс подавати декларацію;
• якщо у вас є нелегалізовані кошти (не йдеться про отримані злочинним шляхом), і ви не маєте інших варіантів, як їх правомірно легалізувати, то є сенс задуматися над поданням такої декларації, адже, швидше за все, легальні кошти вам знадобляться у найближчому майбутньому.

Отже, добровільне декларування дозволяє уникнути податкових проблем із незадекларованими активами у майбутньому, а також є сучасним європейським підходом до виведення своїх статків у легальну площину.

У порядок інформування про кінцевих бенефіціарів вносить зміни новоприйнятий Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб» від 06.09.2022 № 2571.

Серед основних змін:

• скасування щорічного інформування про бенефіціарів. На заміну – необхідність актуалізувати про них інформацію у ЄДР у разі зміни;
• електронна форма повідомлення про бенефіціара;
• можливість обійтися без нотаріального засвідчення копій документів щодо бенефіціара – за допомогою КЕП керівника;
• штрафи за ненадання інформації про бенефіціарів, у т.ч. й на запит іншої юрособи.

Наразі невідомо, з якого числа почнуть діяти нові правила. Про це дізнаємося після підписання закону та появи його опублікованого тексту.

Інформувати про кінцевого бенефіціара потрібно у тому випадку, коли серед власників юрособи є хоча б одна юрособа. Тому тема бенефіціарів не стосується тих юросіб, засновниками яких лише фізособи, а сама така юрособа не є засновником іншої юрособи.

Також, не треба подавати юрособам, які вже подали відомості про бенефіціарів та структуру власності або особам, віднесеним до оновленої ч. 8 ст. 51 Закону про фінмоніторинг.

Новоприйнятий закон також вирішує питання строків подання інформації про кінцевих бенефіціарів. Тим, хто реєстрував підприємство за старими правилами без інформації про бенефіціарів, дані про них та структуру власності треба подати:

• впродовж 6 місяців з дня набрання чинності Положення про форму та зміст структури власності та Методології визначення юрособою кінцевого бенефіціарного власника;
• однак не раніше 90 днів з дня закінчення воєнного стану, якщо згадані документи будуть прийняті раніше.

Раніше за неподання або несвоєчасне подання інформації про кінцевого бенефіціара (або відсутність такого), – існував лише штраф від 17 до 51 тис. грн (ст. 166¹¹ КУпАП). Цей адмінштраф накладається на особу, уповноважену діяти від імені юрособи. Однак даний штраф не застосовується на строк дії воєнного стану та 3 місяці після його закінчення (наслідок урядової Постанови № 209).

З набранням чинності Закону № 2571 штраф за неподання або несвоєчасне подання інформації про бенефіціара визначається ще й прямо в ч. 4 ст. 35 Закону № 755 та становить від 17 до 34 тис. грн. Вочевидь такий штраф накладається вже не на посадових осіб, а на саму юрособу, яка порушила порядок подання інформації про бенефіціарів. Такий самий штраф встановлюється на юросіб, які не надали інформацію на запит іншої юрособи. Накладати такі штрафи має Мін’юст.

Суб’єкт господарювання не застосовує реєстратор розрахункових операцій (далі — РРО) або програмний РРО під час реалізації товарів (послуг), оплату за які здійснюють за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг» винятково за реквізитами його рахунку у форматі ІВАN.

Інтернет-банкінг, на відміну від платіжного застосунку, робить лише пряме перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача на основі розпоряджень, які клієнт передає банку на відстані. Для цього клієнт самостійно має:

• обрати в інтерфейсі Інтернет-банкінгу свій рахунок, з якого він бажає сплатити;
• вказати платіжні реквізити отримувача — код отримувача та його IBAN.

Керівник ДПС може продовжити граничні строки подання податкової декларації, скарги про перегляд рішень ДПС, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань, якщо платник податків:

• перебував за межами України;
• перебував у плаванні у складі команди/екіпажу морських суден за кордоном України;
• перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;
• мав обмежену свободу пересування через ув’язнення чи полон на території інших держав або інші обставини непереборної сили, що підтвердив документально;
• суд визнав його безвісно відсутнім;
• перебував у розшуку у випадках, що передбачає закон.

Щоб продовжити граничні строки платник податків має подати органу контролю письмову заяву.

На період продовження граничних строків штрафні санкції не застосовують:

• до платників податків — фізичних осіб;
• посадових осіб юрособи, якщо впродовж граничних строків юрособа не мала інших посадових осіб, які уповноважені нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухоблік, складати та подавати податкову звітність (п. 102.6 Податкового кодексу України).

ФОП ставлять на облік у контролюючих органах за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру.

Податковою адресою платника податків — фізособи визнають місце її проживання, за яким її беруть на облік як платника податків у контролюючому органі. А відповідно до норм Податкового кодексу України платник податків — фізособа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

На сьогодні юрособам, ФОПам та фізособам, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволено здійснювати господарську діяльність винятково після зміни їх податкової адреси на іншу територію України.

Якщо суб’єкт господарювання матиме своїм місцезнаходженням тимчасово окуповану територію, то усі правочини, які він буде укладати, вважатимуться нікчемними.